Лікар розповіла, на що варто звертати увагу, щоб підтримувати здоров’я серця та зберігати активність на довгі роки
Серцево-судинні захворювання не завжди дають про себе знати очевидними симптомами. Деякі фактори ризику можуть роками залишатися непомітними, хоча вже впливати на здоров’я серця.
У бліц-інтерв’ю для Wave RBC.UA кардіолог Дар'я Корчагіна розповіла, які показники найчастіше недооцінюють та чи можуть сучасні технології допомогти вчасно помітити порушення.
Який показник люди найчастіше недооцінюють – тиск, холестерин чи пульс?
Безумовно, холестерин залишається одним із найбільш недооцінених факторів серцево-судинного ризику. На відміну від змін артеріального тиску чи пульсу, підвищений холестерин роками може не мати жодних симптомів.
Саме тому пацієнти іноді припиняють лікування дисліпідемії – просто тому, що не відчувають жодної різниці. Але відсутність симптомів не означає відсутність ризику.
Чи справді підвищений тиск може роками не давати жодних симптомів?
Так. З віком судини стають жорсткішими, що сприяє поступовому підвищенню артеріального тиску. Людина може адаптуватися до високих показників і роками не відчувати жодних симптомів.
Але незалежно від самопочуття неконтрольована гіпертензія залишається одним із провідних факторів ризику інсульту та інфаркту. Тому важливо регулярно контролювати тиск, навіть якщо ви почуваєтеся добре.
Дар'я Корчагіна (фото надане Дар'єю)
Що важливіше для здоров’я серця: вага, фізична активність чи харчування?
Не можна виділити один фактор ризику, залишаючи інші поза увагою. Харчування, фізична активність і маса тіла – це самостійні, але модифіковані фактори серцево-судинного ризику.
Тобто саме на них ми можемо впливати: обирати, що їсти, скільки рухатися та контролювати свою вагу. Тому найкраще працює комплексний підхід.
Чи можуть Apple Watch або інші смартгодинники реально допомогти виявити проблеми із серцем?
Раніше ми мали стандартну ЕКГ, яка триває лише кілька хвилин, тому рідкісні порушення ритму могли залишатися непоміченими. Згодом з’явився Холтер-ЕКГ – добовий або триваліший моніторинг, але й він не завжди допомагає, якщо аритмія виникає, наприклад, раз на кілька місяців.
Смартгодинник може бути додатковим помічником. Наприклад, Apple Watch здатен записати 30-секундну ЕКГ і зафіксувати епізод порушення ритму саме в момент його виникнення.
Водночас важливо розуміти обмеження таких пристроїв: вони не замінюють повноцінне медичне обстеження і не призначені для діагностики всіх серцевих захворювань, зокрема ішемії чи інфаркту.
Дар'я Корчагіна (фото надане Дар'єю)
Яка звичка найбільше шкодить серцю, але люди продовжують її недооцінювати?
Ми багато говоримо про шкоду алкоголю, куріння, енергетиків, фастфуду та надмірного вживання жирної й багатої на вуглеводи їжі. Але значно менше уваги приділяємо ще одному важливому фактору серцево-судинного ризику – ментальному здоров’ю.
У 2025 році вперше були опубліковані рекомендації щодо ментального здоров’я та серцево-судинних захворювань, які підкреслюють: психічне здоров’я є невід’ємною складовою фізичного.
Тому тривогу та депресію не можна списувати на "слабкий характер". Пацієнтів потрібно тестувати та, за потреби, звертатися по допомогу. Це може бути психотерапія, медикаментозна терапія або їх поєднання – відповідно до показань.
У якому віці вже варто серйозно займатися профілактикою серцево-судинних хвороб?
Не варто чекати певного віку або появи симптомів. Частина нашого здоров’я визначається генетикою, але значною мірою воно залежить від способу життя та своєчасної медичної допомоги.
Якщо у вашій родині були ранні інфаркти чи інсульти, ви мало рухаєтеся, палите або маєте надлишкову вагу – варто звернутися до сімейного лікаря або кардіолога та пройти профілактичний чек-ап.
Програма "Скринінг 40+" від НСЗУ дає можливість оцінити серцево-судинний ризик навіть за відсутності скарг, вчасно виявити фактори ризику та за потреби розпочати профілактику.
Дар'я Корчагіна (фото надане Дар'єю)
Штучний інтелект у кардіології – чи справді він може допомагати лікарю?
ШІ дуже швидко розвивається в медицині, зокрема в кардіології. Він уже може допомагати аналізувати великі обсяги даних, виявляти закономірності, оцінювати ризики, інтерпретувати результати обстежень і підтримувати прийняття клінічних рішень.
Але важливо пам’ятати: штучний інтелект – це помічник, а не заміна лікаря. Він не повинен витісняти клінічне мислення, професійний досвід і відповідальність за рішення.
Штучний інтелект може звільнити час від рутинної роботи, допомогти не пропустити важливі деталі, персоналізувати оцінку ризику та швидше знаходити й аналізувати сучасні наукові дані. Але остаточне рішення має залишатися за лікарем, який знає пацієнта та розуміє його індивідуальний контекст.
Якби ви могли дати читачам лише одну пораду щодо здоров’я серця, якою б вона була?
Любіть життя і бережіть своє здоров’я. Регулярно проходьте чек-апи та не відкладайте обстеження.
Виявлення захворювань на ранніх етапах і своєчасне втручання можуть не лише врятувати життя, а й покращити його якість та продовжити активне довголіття, щоб якомога довше насолоджуватися життям.