Заборона брати кошти з пацієнтів має розповсюджуватися не тільки на приватні КТ-центри, розташовані на територіях комунальних та державних медичних закладів, а також і на комунальні та державні КТ-центри, вважає голова Асоціації приватних медичних закладів (АПМЗ), засновник клініки "Тесла" (Чернігів) Сергій Бут.
"Ми підтримуємо намір Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) захистити пацієнтів від ситуацій, коли вони змушені вдруге оплачувати послугу, яка вже фінансується НСЗУ. Якщо дослідження входить до Програми медичних гарантій (ПМГ) і вже оплачене державою, жоден заклад, незалежно від форми власності, не повинен брати за нього гроші з пацієнта", – сказав він агентству "Інтерфакс-Україна", коментуючи ініціативу МОЗ внести зміни в законодавство, що забороняють приватним закладам, які орендують площі в державних або комунальних лікарнях, стягувати плату безпосередньо з пацієнтів за послуги інструментальної діагностики.
При цьому він зауважив, що передача КТ-послуг приватним операторам у державних і комунальних лікарнях давно є звичайною практикою. Це дозволяє пацієнтам швидше отримувати якісну діагностику, а державі не витрачати кошти на придбання та обслуговування дорогого обладнання.
Водночас Бут підкреслив, що асоціація не підтримує підхід, "коли окремі обмеження пропонують запровадити лише для приватних КТ-центрів, що працюють на території державних або комунальних лікарень".
"Правила мають бути однаковими для всіх. Важливо не те, хто надає послугу і де він знаходиться, а те, чи оплачується ця послуга державою. Якщо дослідження не входить до гарантованого пакета або пацієнт свідомо обирає пройти його на платній основі, така можливість повинна залишатися", – сказав він.
На думку Бута, якщо проблема полягає в окремих випадках, коли пацієнтів незаконно спрямовують на платні обстеження, то це питання контролю за дотриманням законодавства, а не причина встановлювати додаткові обмеження для всього приватного сектору.
"Власники державних і комунальних лікарень уже сьогодні можуть самостійно визначати умови оренди своїх приміщень і перелік видів діяльності, які дозволені орендарям. Для цього не потрібно змінювати закон і створювати різні правила для різних учасників ринку", – сказав він.
"Позиція Асоціації проста: права пацієнтів мають бути захищені, бюджетні кошти повинні використовуватися прозоро, а конкуренція на ринку медичних послуг має залишатися чесною та однаковою для всіх, незалежно від форми власності закладу", – підкреслив її очільник.
Зі свого боку генеральний директор МДЦ "Експерт", учасник АПМЗ Олександр Гайдабас зазначив: "Важко не погодитися з тим, що пацієнт не повинен оплачувати дослідження, якщо воно вже фінансується державою в межах ПМГ".
"Водночас запропонований МОЗом механізм викликає низку запитань, адже під його дію можуть потрапити не лише випадки можливих зловживань, а й приватні діагностичні центри, які роками працюють законно, інвестували значні кошти не лише в сучасне обладнання, а й у реконструкцію приміщень, спеціалізовані ремонти та інші невід’ємні поліпшення, створили робочі місця й забезпечують пацієнтів якісною діагностикою", – зауважив він.
Гайдабас зазначив, що такі центри не лише надають послуги, а й розширюють можливості пацієнтів отримати необхідне обстеження.
"Вони часто забезпечують доступ до діагностики тоді, коли обладнання лікарні тимчасово недоступне через поломку, черги, відсутність необхідних програм, протоколів чи з інших об’єктивних причин", – пояснив він.
Гайдабас застерігає, що запропоновані зміни можуть мати низку наслідків, серед яких, зокрема, обмеження своєчасного доступу пацієнтів до необхідної діагностики, значні фінансові втрати для приватних інвесторів, які вклали кошти у створення та розвиток діагностичних центрів, а також ризик припинення діяльності окремих підприємств, втрати робочих місць і висококваліфікованих фахівців.
Він також зауважив, що останнім часом до АПМЗ активно звертаються керівники та власники приватних діагностичних центрів з різних регіонів країни.
"Коли йдеться про зміни, які можуть вплинути на роботу всієї галузі, професійна спільнота має бути почутою. АПМЗУ вже аналізує запропоновані зміни та готова відстоювати рівні, прозорі й передбачувані правила для всіх надавачів медичних послуг", – резюмував він.
Як повідомлялося, в липні МОЗ запропонувало прийняти законодавчі зміни, які мають унеможливити стягнення коштів із пацієнтів за інструментальні діагностичні обстеження в приватних центрах, розташованих на території державних та комунальних медзакладів.
Відповідна ініціатива передбачає внесення змін до статті 18 Основ законодавства України про охорону здоров’я, яка, зокрема, пропонує заборонити приватним закладам, що орендують площі в державних або комунальних лікарнях, стягувати плату безпосередньо з пацієнтів за послуги інструментальної діагностики.
За даними МОЗ, в українські медзаклади з 2020 року було поставлено 235 комп’ютерних томографів на суму понад 3,36 млрд грн. Наразі в Україні кількість КТ-апаратів у перерахунку на 1 млн населення є вищою, ніж у деяких країнах Європи. Водночас у країнах ЄС кількість досліджень на один апарат на день суттєво вища.
Наразі в медзакладах України зареєстровані 749 апаратів КТ, в тому числі 496 використовуються у закладах, які надають безоплатну медичну допомогу в межах ПМГ, 396 апаратів КТ працюють в комунальних медзакладах, ще 58 КТ-апаратів задіяні у приватних закладах, 42 — у державних.