Хвороба Альцгеймера може проявлятися не лише проблемами з пам’яттю. Першими ознаками також можуть бути зміни емоційного стану, труднощі з виконанням звичних дій, порушення сну чи ходи. Детальніше про те, що таке хвороба Альцгеймера, як її розпізнати та чи можна вилікувати розповіла в інтерв’ю УНН лікар-невропатолог вищої категорії, кандидат медичних наук Тетяна Майкова.
Деталі
За словами лікарки, хвороба Альцгеймера пов’язана з дегенеративними змінами мозку, однак у різних людей вона може починатися по-різному. Втім, звичайна вікова забудькуватість не обов’язково свідчить про захворювання і саме тому важливо звертати увагу на те, чи повторюються порушення та чи поступово вони посилюються.
Хтось забуде, як готувати борщ, хоча все життя його готував. Хтось не буде впізнавати близьких. Хтось забуватиме, як опинився в тому чи іншому місці. У когось можуть виникати труднощі з ходою. Також це можуть бути емоційні порушення – депресія, тривога, підвищена дратівливість чи агресивність. Головне, що це повторюється системно і прогресує. Якщо людина один раз забула, куди поклала окуляри, а потім згадала, це ще не означає хворобу
– пояснює лікарка.
Найчастіше хвороба розвивається у старшому віці, а ризик із роками зростає, каже експертка. Водночас існують і ранні форми захворювання.
Зазвичай це захворювання розвивається у пізньому віці – статистично більшість випадків припадає на період після 60 років. Але бувають і ранні форми хвороби Альцгеймера, навіть у 40 років. Як правило, це спадкові форми, коли є певний ген, пов’язаний із деменцією в родині
– наголосила Тетяна Майкова.
Виявити хворобу лише за одним обстеженням, за словами невропатологині, неможливо. Втім, важливу роль можуть відігравати близькі люди, оскільки саме вони зазвичай першими помічають, що поведінка або звички близької людини змінилися.
Спеціального обстеження, яке можна зробити всім і точно сказати, що у людини буде хвороба Альцгеймера, немає. На МРТ ми можемо побачити ознаки нейродегенерації, але самі по собі вони не підтверджують діагноз. Ми більше оцінюємо клінічні прояви та використовуємо тести. Найчастіше саме близькі, друзі чи колеги помічають, що людина стає іншою
– підкреслила лікарка.
Окрему увагу лікарка радить приділяти способу життя. Серед важливих чинників вона називає фізичну активність, соціальні контакти, наявність мети та контроль обміну речовин. Водночас вона наголошує на важливості повноцінного сну.
Мозок має знати, що він потрібен – це дуже важливо. Для повноцінного життя потрібен постійний активний спосіб життя, рух, цікава діяльність, робота, спілкування з людьми. Важливо, щоб у людини була мета. А ще потрібен нормальний сон, тому що вночі відновлюється імунна система та відбуваються процеси, пов’язані з відновленням організму
– додала Тетяна Майкова.
Також лікарка наголошує, що тривалий стрес також може впливати на роботу мозку. Тому варто прислухатися до себе і звертатися вчасно до лікаря.
Емоційний стрес через мозкові системи запускає багато негативних процесів в організмі. Якщо людина погано переносить стрес і не може переключитися, це вже привід звернутися по допомогу. Після 60 років порушення сну, депресію, тривогу та панічні атаки потрібно лікувати
– підкреслила Майкова.
Чи можна вберегти себе від хвороби Альцгеймера
Окремо неврологиня наголошує на ролі хронічного болю та фізичної активності. Вона радить не залишати без уваги біль, який заважає людині спати або нормально рухатися, бо це також свідчить про втому мозкової діяльності.
Хронічний біль – це постійне джерело навантаження для мозку. Якщо біль значний і заважає спати чи пересуватися, його потрібно лікувати
– зазначила Тетяна Майкова.
Також, аби зменшити ризик розвитку хвороби Альцгеймера, Тетяна Майкова наголосила і на харчуванні. Зокрема, лікарка радить звертати увагу на достатню кількість білка та овочів і загалом орієнтуватися на принципи середземноморського раціону. Вона також радить обмежувати шкідливі напої.
Білок має бути в раціоні щодня – це м’ясо, риба, яйця, кисломолочні продукти. Також потрібні овочі. Щодо напоїв із кофеїном, то їх варто максимально обмежити: це кава, чай, какао, кола, бо кофеїн змушує організм витрачати більше енергії. А вночі цю енергію потрібно відновлювати – тому сон є дуже важливим
– наголошує лікарка.
Чи можна вилікувати хворобу Альцгеймера
Тривалий час одним із головних напрямків у дослідженні Альцгеймера була так звана амілоїдна теорія. Саме вона, за словами лікарки, визначала напрямок багатьох подальших наукових досліджень і розробки відповідних препаратів.
У 2006 році в журналі Nature була опублікавана стаття вчених з Університету Міннесоти. Вони показали, що основною причиною хвороби Альцгеймера є амілоїдні бляшки – білки, які порушують комунікацію між клітинами. Є також тау-білки, які порушують її життєдіяльність. Тоді весь світ вирішив, що якщо ми будемо боротись з амілоїдними бляшками і тау-білками, то зможемо вилікувати людей із хворобою Альцгеймера
– пояснює лікарка.
Втім, така теорія виявилась неправдивою, а дослідження фальсифікованими.
Минулого року, по-моєму, один не дуже відомий незалежний дослідник повторив досліди, які свого часу проводили в Університеті Міннесоти і на основі яких зробили відповідні висновки. У нього ці результати не відтворилися, тому він переглянув фотографії з дослідження і знайшов ознаки фальсифікації. Тобто ось що буває і у світовій науці. Водночас, журнал Nature відкликав свою статтю 2006 року про амілоїдну теорію
– зауважила Тетяна Майкова.
Така ситуація, на жаль, вплинула і на подальший розвиток препаратів проти хвороби, які не дали очікуваного результату для пацієнтів.
Двадцять років весь світ йшов неправильним шляхом, і були витрачені мільярди на створення ліків від амілоїдних бляшок. Бляшки прибирали, але самої хвороби Альцгеймера не виліковували. Згодом з’ясувалося, що бляшки можуть бути радше захисним механізмом при хворобі Альцгеймера, а не причиною захворювання. Тому зараз підходи до вивчення хвороби вже інші
– наголосила експертка.
Тож, наразі, лікування хвороби Альцгеймера залишається складним питанням, а підходи до її причин ще продовжують досліджувати.
Хвороба Альцгеймера – це не хвороба однієї причини. Це результат багатьох змін в організмі, які можуть завершуватися втратою енергії мозком. Зараз досліджують різні підходи, зокрема вплив на роботу нейронів, обмін речовин, нейрозапалення та глибоку стимуляцію мозку. Нам ще потрібно багато досліджувати, щоб краще розуміти, як впливати на ці процеси
– резюмувала Тетяна Майкова.
Для профілактики лікарка радить залишатися фізично та соціально активними, підтримувати інтелектуальну діяльність і не відмовлятися від спілкування після виходу на пенсію. Вона також радить створювати безпечні умови для повноцінного сну. На її думку, турбота про мозок має бути частиною способу життя людини в будь-якому віці.
Іспанські вчені створили нановакцину, що відновлює мозок під час хвороби Альцгеймера07.10.25, 09:17 • 3344 перегляди