Санкції, передбачені законопроєктами про обмеження репродуктивних технологій щодо іноземців (законопроєктів №15506 та №15507), співставні з санкціями за тяжкі кримінальні злочини і є занадто суворими, вважають члени ГО "Об'єднання "Українська асоціація репродуктивної медицини".
"За ступенем суворості запропоновані санкції є зіставними з санкціями за умисні насильницькі злочини проти життя та здоров'я особи, що викликає обґрунтовані сумніви щодо їх відповідності характеру та ступеню суспільної небезпечності криміналізованих діянь. Не заперечуючи необхідності встановлення юридичної відповідальності за порушення умов застосування допоміжних репродуктивних технологій, Асоціація звертає увагу, що принцип пропорційності є невід'ємною складовою принципу верховенства права. Запропоновані санкції потребують фахової кримінально-правової експертизи на предмет їх адекватності та пропорційності, зокрема, у частині співвідношення з санкціями чинних статей Особливої частини КК України", – зазначила асоціація у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".
В асоціації зазначили, що сфера використання репродуктивних технологій "перебуває у зоні підвищеної уваги міжнародної спільноти, неодноразово ставала предметом резонансних міжнародних скандалів та належить до складної морально-етичної площини, що безпосередньо межує з ризиками експлуатації організму жінки та торгівлі людьми у розумінні Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності".
В асоціації зауважили, що запропоновані покарання у вигляді позбавлення волі на строки від трьох до п'яти років, від п'яти до восьми років з конфіскацією майна, та від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна "належатимуть відповідно до категорій тяжких та особливо тяжких злочинів".
"Суб'єктами відповідальності фактично виступатимуть насамперед медичні працівники та посадові особи закладів охорони здоров'я. За ступенем суворості запропоновані санкції є зіставними з санкціями за умисні насильницькі злочини проти життя та здоров'я особи, що викликає обґрунтовані сумніви щодо їх відповідності характеру та ступеню суспільної небезпечності криміналізованих діянь", – вважають фахівці-репродуктологи.
При цьому в асоціації зазначили, що покладення на заклади охорони здоров'я контрольних функцій, не забезпечених правовими інструментами. Зокрема, законопроєктом №15507 на заклади охорони здоров'я покладається обов'язок перевірки громадянства, документів, що посвідчують особу потенційних генетичних батьків, а фактично – додержання умови щодо постійного проживання подружжя на території України не менше трьох років до моменту укладення договору про сурогатне материнство.
"Заклади охорони здоров'я не є суб'єктами, уповноваженими на встановлення юридичних фактів, не мають доступу до державних реєстрів, а також не володіють правовими інструментами, повноваженнями, досвідом та спеціальними знаннями, необхідними для достовірної перевірки зазначених обставин. Факт постійного проживання особи на території України протягом трьох років не підтверджується жодним єдиним документом, а методика його встановлення законопроєктом не визначена", – зазначили в асоціації.
Репродуктологи підкреслили, що "за таких умов виникає реальний ризик ситуацій, за яких заклад охорони здоров'я, діючи добросовісно та в інтересах пацієнтів, ненавмисно припуститься порушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність".
При цьому в асоціації пропонують у законопроєктах привести запропоновані санкції у відповідність із принципом пропорційності кримінально-правового реагування, а також передбачити, що верифікація громадянства, сімейного стану та факту постійного проживання потенційних генетичних батьків на території України здійснюється компетентними державними органами і визначити для закладів охорони здоров'я на рівні закону та підзаконних актів Кабміну чіткий порядок перевірки та вичерпний перелік документів, надання яких є достатньою підставою для правомірного застосування допоміжних репродуктивних технологій.
"Об'єднання "Українська асоціація репродуктивної медицини" підтримує мету законопроєктів та звертається з проханням урахувати викладені зауваження і пропозиції під час їх опрацювання у головному та інших комітетах Верховної Ради. Асоціація висловлює готовність делегувати своїх фахівців та експертів для участі в доопрацюванні зазначених законопроєктів і надання професійних консультацій з питань застосування допоміжних репродуктивних технологій", – підкреслили в асоціації.
Як повідомлялося, член парламентського комітету здоров'я нації, медичної допомоги та медстрахування Сергій Кузьміних пропонує заборонити застосування методик допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на користь іноземців та осіб без громадянства, а також ввести кримінальну відповідальність за застосування технологій чи організацію процесів ДРТ на користь іноземців. Відповідні законопроєкти №15507 та №15506 зареєстровані у Верховній Раді 12 серпня.
Запропоновані документами зміни до законодавства, зокрема, передбачають надавати дозвіл на застосування методики сурогатного материнства виключно за умови, що обоє з подружжя (або хтось один із подружжя) є громадянами України та постійно проживають на території України не менше трьох років до моменту укладення договору. Також запропоновані зміни передбачають кримінальну відповідальність за застосування чи організацію процесів ДРТ на користь іноземців. Зокрема, документ передбачає позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років за організацію/проведення процедур допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства чи укладення відповідних договорів на користь іноземців чи осіб без громадянства, якщо жоден з подружжя не є громадянином України. За такі самі порушення, вчинені повторно, або за попередньою змовою групи осіб, або з метою отримання неправомірної вигоди у великому розмірі, передбачається відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Якщо ж правопорушення спричинили тяжкі наслідки, встановлюється покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до 12 років з конфіскацією майна (частина третя статті).